Спірохетоз кроликів.

Збудник захворювання був встановлений у 1912 р. і виявився дуже схожим зі спірохетою - збудником сифілісу людини. Спірохетоз описувався під різними назвами, якось: «спонтанний спірохетоз кроликів», «сифіліс кроликів», «заразна статева хвороба кроликів» та ін.

Спірохетоз встановлений у ряді європейських держав, Америці та Азії, де спостерігалися епізоотії з великим відсотком захворюваності (до 90%). Це захворювання було зареєстроване в ряді кролівницьких господарств.

Економічне значення:

Спірохетоз визначається неможливістю використання хворих тварин для відтворення кролячого поголів'я. Необхідно також враховувати можливість абортів вагітних самок і отримання малостійкі потомства.

Збудник спірохетозу має вигляд тонкої, гвинтоподібної нитки довжиною б-15 мікронів. У хворих тварин трепонема локалізується в уражених ділянках тіла. У кров'ю яному руслі спостерігається дуже рідко. Інкубаційний період триває 3-4 тижню, але може коливатися в залежності від місця первинного проникнення збудника в широких межах (до 100 днів). У перших стадіях захворювання спостерігаються зміни на статевих органах як самця, так і самки у вигляді гіперемії та набряклості статевих губ і препуція, що супроводжуються слизисто-гнійними виділеннями, які містять велику кількість спірохет. Одночасно або пізніше запальний процес виявляється в області анального отвору: гіперемія, набряклість і невеликі ерозії. В області поразок утворюються дрібні струпи які можуть кровоточити. При подальшому розвитку хвороби патологічний процес поширюється і на навколишню волосяну частину шкіри, де виникають бородавчасті нарости жовтуватого або сіруватого кольору. Ці нарости легко знімаються, і тоді під ними виявляються поверхневі садна. Іноді шкіра уражається і на інших частинах тіла: в області spini, на голові, навколо очей, на губах. Хвороба має хронічний перебіг і триває місяцями, іноді роками. Кролики в місцях поразок відчувають хворобливість, втрачають у вазі, самки не йдуть в злучку.

Кролики що перехворіли не набувають імунітету.

Хвороба обмежується ураженнями шкіри і не тягне за собою змін з боку внутрішніх органів.

Спірохетоз передається від хворого до здорового кролика переважно статевим шляхом під час злучки, проте цілком можливі і випадки безстатевого інфікування, коли здорові тварини, які мають шкірні ушкодження, контактують з хворими тваринами, або переміщуються в клітки, де раніше знаходилися хворі на спірохетоз кролики.

Можливість передачі спірохетозу не статевим шляхом пояснює виникнення захворювань серед молодняку, що не був у злучці. У неблагополучних господарствах хвороба поширюється головним чином серед дорослих кролів.

Діагноз встановлюється на основі епізоотологічних, клінічних даних і мікроскопічного дослідження матеріалу, який збирається з уражених ділянок тіла. Для цього стерильним скальпелем обережно знімають бородавчатий наріст або кірочки на місцях поразок, а з виступаючої кров'ю янистої рідини роблять мазки. Останні обробляють звичайним способом і досліджують під мікроскопом. Для приготування мазків можна також користуватися методом Буррі. Бажано для приготування мазків використовувати перші краплі рідини, бо вони містять більшу кількість спірохет.

При лікуванні спірохетозу кроликів випробовувалися різноманітні препарати, серед яких кращі результати отримано з миш'яковистими препаратами сальварсану.

Для лікування використовується препарат поварсенол в дозі 0,06-0,08 г на 1 кг живої ваги кроля в 6-8% розведенні на дестилірованій води. Розчин, щоб уникнути розкладання препарату, готують безпосередньо перед його використанням і вводять у вушну вену кролика. Спірохети не виявляються вже через 24 години після лікування, а клінічні ознаки зникають в межах 12-22 днів. Рецидивів хвороби при вказаній дозі новарсенола зазвичай не буває. Добрий терапевтичний ефект дає також застосування саліцилової солі вісмуту (Bismuthum salicylicum). Сіль використовується у вигляді 10% емульсії в маслі (прованське, вазелінове, мигдальне) і застосовується внутрішньом'язово в дозі 0,06-0,08 г емульсії на 1 кг живої ваги. Можна використовувати, також готовий препарат «Бісмутогві» в дозах 0,06-0,09 г емульсії на 1 кг живої ваги.  Ці препарати діють повільніше новарсенола, тим не менш хворобливі ознаки у тварин пропадають через 2.5-3.5 тижні. Деякі автори рекомендують комбінований метод лікування: спочатку новарсенолом і потім-через 2-3 тижні вісмутом.

Профілактика грунтується на недопущенні хворих тварин у благополучні по спірохетозу розплідники шляхом закупівлі кроликів у господарствах, де спірохетоз відсутній, і поголовного огляду під час карантину тварин що надійшли в господарство.

При виявленні захворювання хворих тварин відокремлюють і лікують. Кроликів, які перебували в контакті з хворими (підозрілі в зараженні), в клітках або на вигулах з профілактичною метою обробляють зазначеними специфічними препаратами.

Приміщення дезінфікують.