Диференційна діагностика уражень подушечок лап

Найбільш поширеними проявами дерматозів подушечок лап є потовщення і виразки. Багато системних захворювань можуть супроводжуватися розвитком уражень у дистальній ділянці кінцівок, при цьому процес носити характер складного або генералізованого пододерматиту.

Вірусні захворювання

Потовщення подушечок лап у цуценят може спостерігатися при перехворюванні чумою (у літературі цей гіперкератичний процес згадується як «hard pad disease»).

Д. В. Скотт описавши гіперплазію клітин рогового шару на плантарній поверхні подушечок лап у кішок, серопозитивних щодо вірусу лейкозу. Збудники були виділені з клітинної культури рогового шару шкірного покриву.

Лікування даного захворювання ґрунтується на хірургічному видаленні ороговілого шару шкірного покриву. Такі гіперкератозні ураження є близькими до процесів, які зустрічаються у людини, наприклад, при синдромі Рейтера при набутому іхтіозі у хворих на СНІД. Патогенез цих розладів проліферації дуже схожий і полягає у безпосередній стимуляції кератиноцитів агентом вірусної природи або за рахунок цитокінінів, що вивільняються моноцитами або інфікованими Т-лімфоцитами: у людини збудником НІ\/, у кішки – FIV.

Плазмоцитарні пододерматити у кішок

Супроводжуються виразною болісністю однієї або декількох подушечок плантарної поверхні. Найчастіше уражаються м'яка якуші зап'ястка або заплюсни: вони збільшені в об ємі, м'яка які і знебарвлені, на їх поверхні відзначають покреслені тонкі лусочки. Більшість ушкоджень переходять у виразки і закінчуються значним розростанням грануляційної тканини, болісними на дотик, які кровоточать навіть при незначному контакті. Загальний стан здоров'я таких кішок, в основному, задовільний, проте у анмнезі може відмічатися ге - нералізований плазмоцитарний дерматит. Близько 50 % хворих особин схильні до інфікування РІ\/. У іншому дослідженні у замороженого зрізі біоптату, отриманого з подушечок лап хворої кішки, були виявлені імуно - реактивні клітини, специфічні до вірусу РІ\/.

Лікування проводять як хірургічним (видалення уражених м'яких якушів), так і консервативним способами. Терапевтичні заходи: доксициклін перорально з розрахунку 10 мг/кг/добу, ефективність - 75 % випадків; кортикостероїди; циклоспорин з розрахунку 5 мг/кг/добу.

Генодерматози

Дерматоз, що виникає при дефіциті цинку, зустрічається рідко. Існує два типи цього захворювання: тип І (дефіцит абсорбції), зустрічається у лайок з аномалією абсорбції цинку в кишечнику, і тип II (дефіцит доставки), у цуценят великих порід під час зростання при розбалансованому раціоні з надлишком фітинової (інозитгексафосфорної) кислоти і /або кальцію. Ураження має вигляд виразного потовщення подушечок, при цьому можна спостерігати утворення лусочок і/або струпів.Дігностика грунтується на результатах гістологічного дослідження.

Лікування не складні, потребує лише додаткового введення в раціон сполук цинку і його балансування.

У собак породи бультер'єр зустрічається летальна акромегалія - захворювання, що спостерігається рідко, вражає одного або декількох цуценят у виводку. У тварин малих розмірів, а також ослабленого, спостерігається алопеція з утворенням лусочок на дистальній частині кінцівок, які швидко інфікуються. Захворювання супроводжується розвитком генералізованого імунодефіциту, що виявляється вторинним інфікуванням шкірного покриву, респіраторного апарату і травного тракту, закінчується летально.

У деяких порід собак (в основному, у ірландського тер'єра, керрі-блю-тер'єра і бордоського дога)відзначають дигітальньїй гіперкератоз, що локалізується на подушечках, значно потовщених і потрісканих, з формуванням справжнього товстого розі. Симптоматичне лікування полягає у розм'пом'якшенні надмірного кератину, а також в обрізанні уражених ділянок.

У німецької лягавої нерідко зустрічається бульозний епідермоліз. Внаслідок слабкості дермоепідермапьного з'єднання єднання в точках тертя, в основному, на подушечках, виникають локалізовані виразки. Постановку діагнозу здійснюють гістоморфо - логічно. Лікування не розроблене.

Аутоімунні пододерматити

Пухирчатки зустрічаються рідко. В дану групу входити цілий ряд нозологічних одиниць, для яких характерна наявність аутоантитіл, специфічних до десмосом - основних елементів когезії кератинових клітин. Підошовна поверхня кінцівки є основним місцем локалізації цих дерматитів. Зони ураження можуть локалізуватися на усіх чотирьох кінцівках, розташовуючись на подушечках, кігтях або (значно рідше) у міжпальцевих проміжках. У зоні патологічного процесу спостерігаються виразки, потовщення подушечок і пустули.

Постановка діагнозу пов'язана із значними труднощами і ґрунтується на дослідженні матеріалу біопсії. Лікування полягає у призначенні імуносупресивних засобів кортикостероїдів, азатиоприну (собак) або хлорамбуцилу (котів).

Аутоіммунні процеси на рівні дермоепідермального з'єднання єднання зустрічаються вкрай рідко. Бульозний пемфігоїд, а також пемфігоїд слизових, набутий бульозний епідермоліз визначаються шляхом виявлення аутоантитіл, кумульованих на базальній мембрані.

Клінічні ознаки даного захворювання достатня схожі і характеризуються появою міхурів, а потім виразок. Ураження підошовних поверхонь часто супроводжуються виникненням виразок на морді, точках підвищеного механічного тиску і слизових оболонках.

Постановку діагнозу здійснюють на підставі гістоморфологічного аналізу біоптату шкірного покриву з використанням імунологічних тестів (імунофлюоресценція). Лікування передбачає імуномодуляцію.

Васкуліти - це захворювання, що характеризуються ураженням судин, переважно аутоімунної природи, але існують також і інші причин (ятрогенні - медикаментозні та інфекційні). Патологічний процес в основному зачіпає судини малих діаметрів. Клінічно процес виражається у формі ульцеративних уражень з перфорацією ділянок, іноді некротичних і геморагічних. Відносно типовий випадок - глибока виразка в центрі подушечки.

Отже, дисеміновані ураження педальної частини кінцівок провокують різні типи порушень, що приводить до захворювань подушечок лап. Найбільш характерним для таких випадків є потовщення, яке може прогресувати до значного гіперкератозу або виразок. Гістологічне дослідження матеріалу біопсії з місць уражень допомагає уточнити деталі необхідні для постановки остаточного діагнозу.

Лише в такому випадку клініцист може визначити прогноз і призначити лікування, якщо останнє існує. Зважаючи на прогрес у розробці імуномодуляторних, а також протигрибкових засобів, можна сподіватися на поповнення лікарського арсеналу ветеринарного дерматолога вже найближчим часом.

Основні положення

Патології вірусної природи можуть призвести до порушення кератинізації подушечок лап у тварин.

Плазмоцитарні пододерматити у кішок супроводжуються болісністю м'яка якушів, і часто супроводжують вірусний імунодефіцит кішок.

Лікування цинк-залежних дерматозів полягає у відповідній корекції і балансуванні раціону за даним мікроелементом.

Лікування пододерматитів імунної природи, як правило, ґрунтується на імуномодуляції.