Корзина
436 отзывов
Надежный продавец Prom.ua
Заказать +380956665475 ViberЗаказать препараты
УкраинаСумская областьАхтыркаул. Батюка 36 А
+380956665475
+380956665475
+380985636273
Ветеринарные препараты и кормовые добавки от ветаптеки Захарченко О.В.
Корзина
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.

Симптоматичний підхід в лікуванні хвороб серця у котів.

Симптоматичний підхід в лікуванні хвороб серця у котів.

На частку кардіоміопатій (КМ) припадає більше 95% всіх хвороб серця у котів. У багатьох тварин ця патологія протягом усього життя перебігає безсимптомно, відповідно, відслідкувати частоту таких випадків досить важко. Найчастіше причиною...

Порушення діастоли 

Порушення діастоли - це головний патофізіоло­гічний наслідок широкого спектру уражень серцевого м'яза. Розлади діастоли лівого шлуночка спостерігають у котів, що страждають на гіпертрофічну (ГКМ) та рестриктивну кардіоміопатію шлуночків (РКМ), які в свою чергу виникають під впливом складних внутрішніх та зовнішніх факторів. До найбільш актуальних чинників відносять розлади наповнення серця, збільшення маси міокарда (гіпертрофія), ураження серцевого м'яза (за­палення, міоцитоліз, некроз) і заміщення функціональ­них кардіоміоцитів сполучною тканиною (фіброз, зміна структури), переродження міозитів та ішемію. Такі зміни ведуть до ригідності шлуночків і втрати еластичності. Не виключена поява діастолічної серцевої недостатності.

Діастолічна серцева недостатність

 Внаслідок порушення діастоли тиск крові у лівому шлуночку збільшується, відповідно підвищується тиск у лівому передсерді, що врешті-решт може призвести до розвитку застійної серцевої недостатності.

Отже, діастолічна серцева недостатність характе­ризується розвитком набряку легень на фоні порушен­ня діастоли при збереженні нормальної систолічної фази.

Діагностика хвороб серця

«Золотим» стандартом дослідження структури та функції серця вважається ехокардіографія. Рентгено­графія грудної клітини допомагає остаточно підтвердити наявність вад серця, а також дає уявлення про позасерцеві фактори, однак не здатна замінити ехокардіографію.

Для діагностики аритмій незамінна електрокардіог­рафія, яка, на жаль, не діагностує природу хвороб серця.

Безкровна тонометрія допомагає діагностувати си­стематичну гіпертонію, яка може призводити до по­товщення стінки лівого шлуночка. Визначення тиску крові особливо важливе при підозрі на захворювання, які здатні провокувати гіпертонію, наприклад, хронічну ниркова недостатність і гіпертироїдизм.

Серед лабораторних досліджень доцільним є виз­начення концентрації тироксину у сироватці крові, яке проводять пацієнтам віком старше шести місяців. Про­водяться дослідження специфічності та інформатив­ності біомаркерних показників хвороб серця, проте го­ворити про їх впровадження у схему діагностики поки що рано.

Лікування і профілактика хвороб серця у котів

 Основною метою лікування та профілактики хвороб серця є зниження захворюваності та смертності, про­те багато аспектів патології серцевого м'язу залиша­ються невивченими. Наприклад, остаточно не розши­фрований етіопатогенез кардіоміопатій, потребує уточнення клінічна класифікація хвороб, не визначено механізми розвитку, і що особливо важливо, необхідно встановити фактори ризику, які сприяють захворюва­ності та смертності.

Раніше, за відсутності масштабних клінічних досліджень у ветеринарній кардіології, адаптували схеми лікування з гуманної медицини, викорис­товували досвід попередніх клінічних випадків, досліджень механізмів дії ліків у котів та власний досвід лікарів.

Мета лікування і профілактики хвороб серця

Загальна мета лікування і профілактики хвороб серця - це підвищення рівня виживання та зменшенні захворюваності і смертності.

Коти з асимптоматичним перебігом хвороби

На сьогодні не можна відповісти з впевненістю, чи по­переджує лікування асимптоматичних випадків подаль­ше прогресування хвороби, чи нейтралізує фактори ри­зику, та як воно впливає на захворюваність і смертність. Більше того, немає даних про те чи варто проводити пожиттєве лікування, чи призначати його лише за не­обхідності. Тим не менше, за певних обставин ризик сер­цево-судинних захворювань може збільшуватись.

Потенційні фактори ризику

За певних умов значні відхилення у структурі чи функції міокарду можуть призвести до катастрофічних

наслідків, а тому не вдасться обійтися без фармакоте­рапії. Описані нижче патології потребують специфічно­го лікування, хоча ефективність останнього ще треба довести.

 

Інфаркт міокарда

Як правило, котам з інфарктом міокарда (діагнос­тованим методом ехокардіографії) призначають інгібітори АХЕібета-адренолітики. Інгібітори АХЕ позитив­но впливають на відновлення шлуночків і зменшують смертність серед людей і тварин. В свою чергу, блокатори адренергічних бета-рецепторів скорочують об- ширність інфаркту, зменшують потребу міокарда в кисні та знижують смертність.

 

Тахіаритмія

Короткочасна тахіаритмія зменшує наповнення серця кров'ю, провокує ішемію і закінчується розлада­ми гемодинаміки. Довготривала тахіаритмія зумовле­на хворобами міокарда із супутніми змінами у серце­вому м'язі (некроз міоцитів, фіброзне розростання сполучної тканини, запалення та зміни міжклітинної речовини). Тому в окремих випадках доцільно прово­дити антиаритмічну терапію, особливо у випадках збільшення частоти шлуночкових скорочень.

 

Важка гіпертрофія лівого шлуночка

На думку деяких авторів, коти з важкою гіперт­рофією лівого шлуночка (максимальна товщина стінки лівого шлуночка перевищує 8 мм) мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань, проте цей факт науково не підтверджений.

 

Втрата свідомості

Періодичну втрату свідомості пов’язують із ризи­ком раптової смерті у людей, хворих на ГКМ. Саме то­му раніше прогноз у тварин з періодичною втратою свідомості вважали несприятливим. У котів втрата свідомості може бути пов'язана з тахіаритміями, сте­нозом лівого атріовентрикулярного отвору, та ішемією (інфарктом). Симптоми успішно знімають призначен­ням бета-блокаторів або лікуванням стенозу лівого атріовентрикулярного отвору.

 

Спонтанний ехоконтраст («димка»)

Спонтанний ехоконтраст (СЕ) - ехокардіографічний феномен димоподібного завихрення, що визна­чається в порожнинах серця при зниженні швидкості кровотоку і, як правило, пов’язаний зі стазом. Така картина передує тромбозу і означає високу вірогід­ність тромбоемболії. Пацієнтам з СЕ призначають антитромбоцитарні засоби (аспірин), а за потреби і більш сильнодіючі препарати.

 

Повідомляється про успадковування ГКМ протягом декількох поколінь у котів породи меінкун. Експери­ментальні дані показують, що втручання на ранніх стадіях хвороби із застосуванням блокаторів кальцієвих канальців та блокаторів впливає на ме­ханізм експресії фенотипу. Вважається, що на прояв гіпертрофії лівого шлуночка впливають такі пускові ме­ханізми, як підвищення тиску крові у лівому шлуночку та його робочий об’єм.

 

Хвороби міокарда

У деяких котів, хворих на ГКМ, скоротлива здатність лівого шлуночку знижена (наприклад, фракція вкоро­чення - 23-29%; кінцево-діастолічний і систолічний розміри лівого шлуночка - 12-15 мм) через гострі чи хронічні інфаркти міокарда, міокардити та інші причи­ни органічних змін лівого шлуночка. Лікування перед­бачає орапьне введення таурину, застосування інгібіторів АХЕ для попередження нейро-гуморальної активації і гальмування органічної перебудови серця, а також зважене лікування бета-блокаторами у випадку підозри на інфаркт міокарда або тахіаритмію.

 Аритмічна кардіоміопатія правого шлуночка

Коти з важкими органічними ураженнями (напри­клад, з важкою дилятацією правого шлуночка) відно­сяться до групи ризику по застійній серцевій недостат­ності (ЗСН). Таким тваринам застосовують інгібітори АХЕ і, за потреби, антиаритмічні засоби (соталол).

 

Лікування та профілактика діастолічної серцевої недостатності

Гостра ЗСН (набряк легень)

Набряк легень - це швидко прогресуюча і небез­печна патологія. Легені необхідно швидко звільнити від рідини. Тому у гострих, невідкладних випадках за­собами першого вибору є діуретики. При внутрішньо­венному введенні фуросеміду посилений діурез три­ває 20-30 хвилин. Препарат пригнічує реабсорбцію натрію та його супутніх аніонів у ниркових канальцях і забезпечує швидкий діурез. Також він зменшує кровонаповнення судин шляхом зниження тиску крові на лівий шлуночок (наприклад, кінцево-діастолічного тис­ку серця) та зменшення легеневої гіперемії. Початкова доза препарату 1 -2 мг/кг внутрішньовенно кожні 30-60 хв. до зникнення ознак задишки. Далі частота введен­ня знижується до 8-12 год на добу, або тварину пере­водять на повільну інфузію постійної дози.

При набряку легень можна застосовуючи зов­нішньо 2% мазь нітрогліцерину в дозі 0,5 -1,2 см. Для полегшення сприймання нітратів, 12-годинну нітро­гліцеринову терапію чередують з 12-годинною пере­рвою. Додаткове забезпечення киснем (газова суміш з вмістом 40-60 % кисню) покращує газообмін у леге­нях. Клінічними ознаками покращення і розсмоктуван­ня набряку вважається зниження частоти і важкості ди­хання, припинення крепітації легень і зникнення (або зменшення) на рентгенівському знімку альвеолярних інфільтратів (звичайно впродовж 24-36 годин). При надто посиленому діурезі може розвинутися дегідра­тація, азотемія та гіпокаліемія.

 

Хронічна діастолічна серцева недостатність

 При лікуванні хронічних захворювань серця обов'язковим є індивідуальний підхід до тварини. Ос­новними завданнями лікування є запобігання згущен­ню крові та розвитку судинної тромбоемболії, недопу­щення зупинки серця, тахі- чи брадикардії, подовжен­ня життя та покращення його якості. Необхідно опера­тивно діагностувати виліковні хвороби та хвороби зі сприятливим прогнозом і своєчасно розпочинати ак­тивну терапію (наприклад, системну гіпертензію, гіпертиреоїдизм та анемії). Зрештою, лікування в кож­ному випадку має бути індивідуальним.

Фуросемід дають поступово знижуючи дозу до найменшої ефективної, звичайно 6,25-12,5 мг 1р./12- 14 год. Деяким котам підходить пероральне застосу­вання діуретиків у дозі 1 -2 мг/кг/48 год., тоді як іншим тваринам їх застосовують двічі на тиждень або зовсім не призначають. Безпечність та ефективність ліків виз­начається за клінічною картиною, в ідеалі лікування ко­ригується відповідно до отриманих результатів. Осно­ва симптоматичної медицини - це оцінка впливу спе­цифічного лікування на захворюваність та смертність на основі випадкової вибірки клінічних випадків. Для переведення концепції симптоматичного лікування на наукову основу клінічні дані поділяють на чотири кате­горії, залежно від типу симптомів (наприклад, симпто­ми типу А отримують від масштабних, прогресуючих, випадкових, контрольованих клінічних досліджень, які використовують для оцінки лікування та закінчення хвороби; симптоми типу Р несистематичні чи взяті із власного досвіду).

В одному з досліджень, коти з першими епізодами діастолічної серцевої недостатності довільно роз­поділялись на чотири групи, їм щоденно вводили атенолол, ділакор, еналапріл чи плацебо. Усі коти прохо­дили базову терапію з щоденною дачею фуросеміду (6,25-12,5 мг). У групі, якій застосовували бета-блокатори, показник виживання пацієнтів був нижчим. Майже од­накові результати отримали у групах, яким давали пла­цебо або ділакор. А групі, де котам застосовували ена­лапріл, результати були дещо кращі, ніж у контрольній.

 

Лікування та профілактика систолічної серцевої недостатності

Раніше хвороби міокарда головним чином пов'язу­вали з компенсованою дилятацією серцевого м'яза, що розвивається за нестачі таурину. Це втратило акту­альність після того, як у 1980-х компанії з виробництва кормів збільшили вміст таурину у раціонах для дрібних тварин. Проте випадки ідіопатичної ділятації серцево­го м’яза продовжували зустрічатись як і раніше. При­чинами таких кардіоміопатій були інфаркти міокарда, запалення або нез'ясовані фактори. Захворювання завжди супроводжувалось випотами, зниженням тем­ператури, інколи кардіогенним шоком.

Невідкладна допомога таким пацієнтам починається з інтенсивної терапії. Призначають добутамін (тривала інфузія постійною дозою 2-5 мкг/кг/хв., фуросемід (теж методом тривалої інфузії, інгібітори АХЕ (еналапріл, беназепріл, раміпріл тощо). Застосовують фізичне ліку­вання набряків за допомогою інтенсивних та загальних заходів, в тому числі оксигенотерапія, підтримання ба­лансу електролітів та функціонування нирок. Хоча пози­тивна дія пімобендану при невідкладній допомозі не підтверджена, багато лікарів використовують цей препарат (0,625мг 1р./12-24 год. РО). За потреби тварин годують через носо-стравохідний зонд.

Хронічні форми хвороби лікують, призначаючи найменшу ефективну дозу фуросеміду, спіронолактону, інгібітори АХЕ і навіть дигоксин чи пімобендан. Такі пацієнти потребують довготривалого та ретельного догляду.

За матеріалами Ф.Р. Фокс, Центр лікування тварин, Нью-Йорк, США

Другие статьи
  • Как правильно кормить собаку
    Я назвал эту статью «Как правильно кормить собаку» и название подразумевает что я сейчас дам ответы на все вопросы, и я знаю точно как правильно кормить щенка или взрослую собаку, или собаку в преклонном возрасте. На самом деле все не так просто.
  • Мифы об антибиотиках
    В прошлой статье https://vetapteka.sumy.ua/a366306-pro-antibiotiki.html мы узнали что такое антибиотики и когда их назначают. С момента изобретения антибиотиков, а это было в 1928 году, все что связано с ними обросло множеством мифов и страхов.