Диференційна діагностика уражень подушечок лап

Найбільш поширеними проявами дерматозів поду­шечок лап є потовщення і виразки. Багато системних захворювань можуть супроводжуватися розвитком уражень в дистальній ділянці кінцівок, при цьому про­цес носить характер складного або генералізованого пододерматиту.

Вірусні захворювання

 Потовщення подушечок лап у цуценят може спос­терігатися при перехворюванні чумою (в літературі цей гіперкератичний процес згадується як «hard pad disease»).

 Д.В. Скотт описав гіперплазію клітин рогового шару на плантарній поверхні подушечок лап у кішок, серопозитивних щодо вірусу лейкозу. Збудники були виділені з клітинної культури рогового шару шкірного покриву.

Лікування даного захворювання ґрунтується на хірургічному видаленні ороговілого шару шкірного по­криву. Такі гіперкератозні ураження є близькими до процесів, які зустрічаються у людини, наприклад, при синдромі Рейтера при набутому іхтіозі у хворих на СНІД. Патогенез цих розладів проліферації дуже схо­жий і полягає у безпосередній стимуляції кератиноцитів агентом вірусної природи або за рахунок цитокінінів, що вивільняються моноцитами або інфіковани­ми Т-лімфоцитами: у людини збудником НІ\/, у кішки – FIV.

Плазмоцитарні пододерматити у кішок

 Супроводжуються виразною болісністю однієї або декількох подушечок плантарної поверхні. Най­частіше уражаються м'якуші зап’ястка або заплюсни: вони збільшені в об’ємі, м'які і знебарвлені, на їх по­верхні відзначають покреслені тонкі лусочки. Більшість ушкоджень переходять у виразки і закінчуються знач­ним розростанням грануляційної тканини, болісними на дотик, які кровоточать навіть при незначному кон­такті. Загальний стан здоров'я таких кішок, в основно­му, задовільний, проте у анмнезі може відмічатися ге- нералізований плазмоцитарний дерматит. Близько 50 % хворих особин схильні до інфікування РІ\/. У іншому дослідженні в замороженому зрізі біоптату, отримано­го з подушечок лап хворої кішки, були виявлені імуно- реактивні клітини, специфічні до вірусу РІ\/.

 Лікування проводять як хірургічним (видалення уражених м'якушів), так і консервативним способами. Терапевтичні заходи: доксициклін перорально з роз­рахунку 10 мг/кг/добу, ефективність - 75 % випадків; кортикостероїди; циклоспорин з розрахунку 5 мг/кг/добу.

Генодерматози

 Дерматоз, що виникає при дефіциті цинку, зустрічається рідко. Існує два типи цього захворюван­ня: тип І (дефіцит абсорбції), зустрічається у лайок з аномалією абсорбції цинку в кишечнику, і тип II (дефіцит доставки), у цуценят крупних порід під час зростання при розбалансованому раціоні з надлиш­ком фітинової (інозитгексафосфорної) кислоти і /або кальцію. Ураження має вигляд виразного потовщення поду­шечок, при цьому можна спостерігати утворення лусо­чок і/або струпів.Дігностика грунтується на результатах гісто­логічного дослідження.

Лікування не складне, потребує лише додаткового введення в раціон сполук цинку і його балансування.

 У собак породи бультер'єр зустрічається леталь­на акромегалія - захворювання, що спостерігається рідко, вражає одного або декількох цуценят у виводку. У тварин малих розмірів, а також ослаблених, спос­терігається алопеція з утворенням лусочок на дис­тальній частині кінцівок, які швидко інфікуються. Захворювання супроводжується розвитком гене­ралізованого імунодефіциту, що виявляється вторин­ним інфікуванням шкірного покриву, респіраторного апарату і травного тракту, закінчується летально.

 У деяких порід собак (в основному, у ірландсько­го тер’єра, керрі-блю-терьера і бордоского дога)відзначають дигітальньїй гіперкератоз, що ло­калізується на подушечках, значно потовщених і потрісканих, з формуванням справжнього товстого рогу.  Симптоматичне лікування полягає в розм'якшенні надмірного кератину, а також в обрізанні уражених ділянок.

 У німецької лягавої нерідко зустрічається бульозний епідермоліз. Внаслідок слабкості дермоепідермапьного з'єднання в точках тертя, в основному, на по­душечках, виникають локалізовані виразки. Постановку діагнозу здійснюють гістоморфо- логічно. Лікування не розроблене.

Аутоімунні пододерматити

 Пухирчатки зустрічаються рідко. В дану групу вхо­дить цілий ряд нозологічних одиниць, для яких харак­терна наявність аутоантитіл, специфічних до десмосом - основних елементів когезії кератинових клітин. Підошовна поверхня кінцівки є основним місцем ло­калізації цих дерматитів. Зони ураження мо­жуть локалізуватися на усіх чотирьох кінцівках, розта­шовуючись на подушечках, кігтях або (значно рідше) у міжпальцевих проміжках. У зоні патологічного про­цесу спостерігаються виразки, потовщення подуше­чок і пустули.

Постановка діагнозу пов'язана із значними трудно­щами і ґрунтується на дослідженні матеріалу біопсії. Лікування полягає у призначенні імуносупресивних за­собів кортикостероїдів, азатиоприну (собакам) або хлорамбуцилу (котам).

 Аутоіммунні процеси на рівні дермоепідермального з'єднання зустрічаються вкрай рідко. Бульозний пемфігоїд, а також пемфігоїд слизових, набутий буль­озний епідермоліз визначаються шляхом виявлення аутоантитіл, кумульованих на базальній мембрані.

Клінічні ознаки даного захворювання достатньо схожі і характеризуються появою міхурів, а потім вира­зок. Ураження підошовних поверхонь часто супровод­жуються виникненням виразок на морді, точках підви­щеного механічного тиску і слизових оболонках.

Постановку діагнозу здійснюють на підставі гістоморфологічного аналізу біоптату шкірного покриву з використанням імунологічних тестів (імунофлюоресценція). Лікування передбачає імуномодуляцію.

 Васкуліти - це захворювання, що характеризу­ються ураженням судин, переважно аутоімунної при­роди, але існують також і інші причин (ятрогенні - ме­дикаментозні та інфекційні). Патологічний процес в ос­новному зачіпає судини малих діаметрів. Клінічно про­цес виражається у формі ульцеративних уражень з перфорацією ділянок, іноді некротичних і геморагічних. Відносно типовий випадок - глибока виразка в центрі подушечки.

 Отже, дисеміновані ураження педальної частини кінцівок провокують різні типи порушень, що приво­дять до захворювань подушечок лап. Найбільш харак­терним для таких випадків є потовщення, яке може прогресувати до значного гіперкератозу або виразок. Гістологічне дослідження матеріалу біопсії з місць ура­жень допомагає уточнити деталі необхідні для поста­новки остаточного діагнозу.

Лише в такому випадку клініцист може визначити прогноз і призначити лікування, якщо останнє існує. Зважаючи на прогрес у розробці імуномодуляторних, а також протигрибкових засобів, можна сподіватися на поповнення лікарського арсеналу ветеринарного дер­матолога вже найближчим часом.

Основні положення

 Патології вірусної природи можуть призвести до порушення кератинізації подушечок лап у тварин.

Плазмоцитарні пододерматити у кішок супрово­джуються болісністю м'якушів, і часто супроводжують вірусний імунодефіцит кішок.

Лікування цинк-залежних дерматозів полягає у відповідній корекції і балансуванні раціону за даним мікроелементом.

 Лікування пододерматитів імунної природи, як правило, ґрунтується на імуномодуляції.