Глауберова сіль 1 кг

Глауберова сіль 

   1. Загальні відомості.

1.1. Глауберова сіль (натрію сульфат 10-водний) являє собою безбарвні, прозорі кристали, що вивітрюються на повітрі або відмерзають, без запаху, гірко-соленого смаку, добре розчинні у воді.

1.2. Випускається у формі великокристалічного порошку.

01.5.

2. Фармакологічні властивості.

2.1. Натрію сульфат практично не всмоктується в кишківнику та утримує від всмоктування воду. Сульфат-іон реагує з різними катіонами, утворюючи неабсорбовані сполуки, що пояснює ефективність препарату у разі отруєнь солями важких металів, у разі надлишку міді та зниження рівня кальцію в кишківнику. У малих дозах, подразнюючи рецептори слизових оболонок шлунка та кишківника, підсилює секрецію, перистальтику та моторику, покращує травлення. Розріджуючи слиз, діє протикаталально.

2.2. Слабка дія проявляється впродовж усього кишечника. Вважається, що натрію сульфат є найефективнішим і найбезпечнішим проносним.

2.3. Глауберова сіль стимулює жовчоутворення й перистальтику жовчних каналів, пришвидшує виділення жовч'ю продуктів обміну та токсинів.

2.4. У разі зовнішнього застосування гіпертонічні розчини натрію сульфату відтягують рідину з тканин, посилюючи відтік лімфи. Разом із лімфою та рановим ексудатом видаляють токсини, бактерії, відторжений епітелій. Рани швидко очищаються й загоюються.

3. Порядок застосування препарату. Дозування.

3.1. Глауберова сіль застосовується всередину як проносна, жовчогінна, детоксикувальна і як антидот у разі отруєнь солями металів (особливо міді, барія, ртуті, олива та ін.).

3.2. У малих дозах (КРС, коні 0,5 г/кг маси тварини; свині, вівці 0,3 г/кг; собаки, кішки 1,0 г/кг; у формі 1-2% розчину) застосовують для підвищення апетиту та поліпшення травлення. У формі 1% розчину використовують у разі гіпотонії й атонії переджовка через промивання рубця через шлунковий зонд.

3.3. У великих дозах (КРС, коні 1,0 г/кг; свині, вівці 0,5 г/кг; собаки, кішки 1,5 г/кг; у формі 6% розчину) як послаблювальні у разі запорів, переповнення й засмічення кишківника, метеоризму.

У тих самих дозах — для видалення з організму токсинів, отрут та інших шкідливих речовин.

У тих самих дозах — як засіб, що відволікає, дегідратує, у разі набряків, джерел, плівориту, перитоніту тощо.

3.4. Зовнішньо у формі примочок гіпертонічні (10%) розчини сульфату натрію застосовують для лікування ран, виразок та ін.

4. Побічні дії. Протипоказання.

4.1. Не можна призначати глауберову сіль виснаженим, зневодненим тваринам.

4.2. Щодо високої вмісту іонів натрію треба призначати препарат з обережністю старим тваринам, а також тваринам із вираженою серцевою недостатністю

5. Особливі вказівки.

5.1. Під час застосування глауберової солі як проносний тваринам необхідно рясно пити.

5.2. Оскільки натрію сульфат не всмоктується в кров і не накопичується в тканинах, м'ясо забитих тварин придатне в їжу без обмеження.

6. Умови зберігання. Термін придатності.

6.1. У тарі виробника (мішки п/е 35 кг) зберігається 1 рік. Необхідно враховувати вплив умов зберігання на якість препарату. У сухому місці він може втрачати кристалізаційну воду (порошок із прозорого стає білим). У спеку, під час зберігання в ангарах за температури 33 °C стає рідким. У сирому приміщенні відсмоктує й «пливе».

6.2. У тарі 1,0; 0,5; 0,4 кг у укупорених банках зберігається 3 роки, не схильний до впливу зовнішнього середовища.

6.3. Зневоднену глауберову сіль можна застосовувати обмежено в половинних дозах.